A A A K K K
людям з порушенням зору
Центр професійного розвитку педагогічних працівників Южненської міської ради
Одеського району Одеської області

Ігри для роботи з гіперактивними дітьми

Дата: 20.04.2023 13:28
Кількість переглядів: 59

Ігри для роботи з гіперактивними дітьми

Підбираючи ігри (особливо рухливі) для гіперактивних дітей, необхідно враховувати наступні особливості таких дітей: дефіцит уваги, імпульсивність, дуже високу активність, а також невміння тривалий час підкорятися груповим правилам, вислуховувати і виконувати інструкції (загострювати увагу на деталях), швидку стомлюваність.

У грі їм важко чекати своєї черги і рахуватися з інтересами інших. Тому включати таких дітей у колективну роботу доцільно поетапно. Починати можна з індивідуальної роботи, потім залучати дитину до ігор у малих підгрупах і тільки після цього переходити до колективних ігор. Бажано використовувати ігри з чіткими правилами, що сприяють розвитку уваги. Провівши роботу з тренування однієї слабкої функції й одержавши результати, можна підібрати ігри на тренування відразу двох функцій. Як уже відзначалося, починати краще з індивідуальних форм роботи, щоб дитина могла чітко засвоїти вимоги педагога, а потім поступово залучати її до колективних ігор.

«Знайди відмінність» розвиток уміння зосереджувати увагу на деталях.

Дитина малює будь-яку нескладну картинку (котик, будиночок і ін.) і передає її дорослому, а сама відвертається. Дорослий домальовує кілька деталей і повертає картинку. Дитина повинна помітити, що змінилось в малюнку. Потім дорослий і дитина можуть помінятися ролями. Гру можна проводити із групою дітей, у цьому випадку діти по черзі малюють на дошці який-небудь малюнок і відвертаються (цьому можливість руху не обмежується). Дорослий домальовує кілька деталей. Діти, подивившись на малюнок, повинні сказати, які зміни відбулися.

«Кричалки – шепотілки – мовчанки».

Розвиток спостережливості, уміння діяти за правилом, вольової регуляції.

З різнобарвного картону треба зробити 3 силуети долоні: червоний, жовтий, синій. Це – сигнали. Коли дорослий піднімає червону долоню – «кричалку», можна бігати, кричати, сильно шуміти; жовта долоня – «шепотілка» – можна тихо пересуватися і шепотітися, на сигнал «мовчанка» - синя долоня – діти повинні завмерти на місці чи лягти на підлогу і не ворушитися. Закінчувати гру бажано «мовчанками».

Гра «Раз, два, три – говори!»

Дорослий задає дітям прості питання, але відповідати на них можна тільки тоді, коли вони почують команду: «Раз, два, три – говори!». Питання можуть бути такими: «Назви домашніх тварин», «Який це колір?», «Що це за іграшка?».

«Слухай команду». Розвиток уваги, довільності поводження.

Звучить спокійна, але не занадто повільна музика. Діти йдуть у колоні один за одним. Раптово музика припиняється. Усі зупиняються, слухають вимовлену пошепки команду ведучого (наприклад: «Покладете праву руку на плече сусіда») і негайно ж її виконують. Потім знову звучить музика, і усі продовжують ходіння.

Команди даються тільки на виконання спокійних рухів. Гра проводиться доти, поки група в стані добре слухати і виконувати завдання. гра допоможе перемінити ритм дії пустунів хлопців, а дітям – заспокоїтися і без праці переключитися на інший, більш спокійний вид діяльності.

«Слухай оплески». Тренування уваги і контроль рухової активності

Усі йдуть по колу чи пересуваються по кімнаті у вільному напрямку. Коли ведучий плескає в долоні один раз, діти повинні зупинитися і прийняти позу «лелеки» (стояти на одній нозі, руки в сторони) чи яку-небудь іншу позу.

«Поміняйся»

Запросіть усіх дітей, окрім ведучого, сісти на стільці, що стоять кружка. Далі ведучий має попросити учасників, які мають щось спільне помінятися місцями: «Міняються місцями ті, хто має світле волосся/ шкарпетки/ старшого брата, тощо.

Після цього діти, які відповідають цій ознаці, мають швидко піднятися та помінятися місцями, а ведучий – зайняти вільне місце. Учасник гри, який залишиться без стільця, стає новим ведучим.

«Весела гра з дзвіночками». Розвиток слухового сприйняття.

Усі сідають у коло, за бажанням групи обирається той, що водить однак якщо бажаючих водити немає, то роль того, що водить, віддають тренеру. Тому, що водить, зав’язують очі, а дзвіночок передають по колу. Задача того, що водить – піймати людину з дзвіночком. Перекидати дзвіночок один одному не можна.

 


« повернутися

Вхід для адміністратора